Інформаційні системи в менеджменті

навчальний
Текущее время: 20-08, 02:14

Часовой пояс: UTC + 3 часа




Начать новую тему Эта тема закрыта, вы не можете редактировать и оставлять сообщения в ней.  [ 1 сообщение ] 
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 05-10, 22:49 
Не в сети

Зарегистрирован: 03-10, 18:30
Сообщения: 7
7.Організації,що орієнтовані на роботу в Інтернеті

З розвитком Інтернету з’явилися нові можливості для компаній. Використовуючи Інтернет, компанія може взаємодіяти не лише із своїми працівниками, але й з клієнтами,партнерами. Так, завдяки можливості продажу товарів та послуг за допомогою електронних каналів глобальної мережі в наш лексикон увійшли слова "електронна комерція" або "e-commerce". Першими визначення поняття "e-commerce" дали фахівці компанії ІВМ:
Електронна комерція (e-commerce) – здійснення будь-яких форм ділових угод за допмогою інформаційних мереж.
В загальному випадку електронна комерція передбачає:
• подання інформації про товари та послуги компанії;
• замовлення товарів чи послуг через мережу;
• он-лайн оплата замовлення.
Із поширенням електронної комерції у вживання все частіше почав входити термін "віртуальний".
Так, магазини які продають товари через Інтернет - електронні магазини, або віртуальні.
Банківські послуги через мережу Інтернет назвали інтернет-банкінгом. А банки, створені за допомогою засобів інформаційної мережі (які не мають фізичних відділень для роботи з клієнтами, всі банківські операції відбуваються винятково через Інтернет) - віртуальними банками.
З’явились віртуальні брокерські контори, страхові компанії, біржі, рекламні агенції, проектні організації, університети та ін.
Використання терміну "віртуальний" в даному випадку означає, що та чи інша компанія "розміщена" в Інтернет, тобто у деякому віртуальному просторі.
На сьогоднішній день багато компаній використовують глобальні мережі значно ширше, ніж це передбачається електронною комерцією.
Так, на основі глобальних мереж будуються системи взаємодії з партнерами, постачальниками і клієнтами, і навіть організовують виробничі процеси. З’явилося більш широке поняття - "електронний бізнес".
Електронний бізнес (e-business) - будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків компанії з метою створення прибутку.
Таким чином, якщо провести аналогії, "електронна комерція" відповідає процесам здійснення продажів товарів та послуг, а "електронний бізнес" - бізнесу взагалі.
Виникнення віртуальних підприємств :
За допомогою глобальних мереж стали можливими перетворення як зовнішніх відносин між компаніями та їхніми партнерами чи клієнтами, так і внутрішньої структури самих компаній.
Експерти зазначають, що основи традиційної економіки та принципи ведення бізнесу знаходяться сьогодні на порозі революційних змін. Акцент підприємців повинний зміщатися на початкові стадії життєвого циклу продукту або технології, у першу чергу – на інновації. Але навіть великі транснаціональні корпорації не в змозі осилити весь необхідний для утримання ринкових позицій багаж академічних і прикладних знань і тому залучають до співробітництва інші компанії.
Перехід від традиційної моделі бізнесу до декапіталізованої моделі бізнесу, реалізується шляхом створення принципово нових типів організацій - віртуальних підприємств, праобразом яких є мережеві організації (мережі постачальників, мережі виробників, споживчі мережі, коаліції по стандартах і технологічній кооперації).
Концепція віртуальних підприємств підприємств з’явилась більше 10 років тому і в першу чергу пов’язана з публікацією роботи У. Девідоу та М. Мелоуна “Віртуальна корпорація”. Як зазначено в цій роботі:
віртуальне підприємство створюється шляхом відбору людських, фінансових, матеріальних, організаційно-технологічних та інших ресурсів з різних підприємств та їх інтеграції з використанням комп’ютерних мереж.
Це дозволяє сформувати гнучку та динамічну організаційну структуру, що є найбільш пристосованою до найшвидшого випуску та оперативної доставки нової продукції на ринок.
Можна виділити наступні характеристики, притаманні таким віртуальним підприємствам:
• Вони утворюються в результаті взаємодії між компаніями. І членом віртуальної організації може бути як велика транснаціональна корпорація, так і невеличка приватна фірма чи навіть окремий консультант незалежно від територіального розміщення.
• Компанії у віртуальній організації зберігають свою юридичну та економічну незалежність.
• Метою використання віртуальної організації є оптимальне використання можливостей ринку та ресурсів.
• Взаємодія партнерів у віртуальній організації обмежена метою.
Основною особливістю віртуальних організацій є використання інформаційних і комунікаційних технологій, які дозволяють їх реалізувати.
Серед переваг такої форми організації бізнесу можна назвати:
- гнучкість у виборі робочої сили (компанії-виконавці кожної функції можуть бути замінені більш кращими без особливих обмежень);
- легкість переходу на нову продукцію (модульна організація може змінити свою структуру);
- більш висока продуктивність і задоволеність працею співробітників та інш.
Недоліками є:
- слабкість безпосереднього контролю над процесами;
- сильна залежність від роботи суміжників;
- складність роботи з відокремленими працівниками (відсутність в них відчуття колективу та надійності робочого місця) та інш .
Віртуальне підприємство може бути створене у випадку, коли потенційні партнери та їх кваліфікація відомі та представлені в Web-середовищі. Тобто, необхідні певні організаційні та технологічні передумови для його створення.
Таким чином, підсумовуючи все вищевказане як основні передумови виникнення віртуальних організацій можна назвати:
1. Економічні фактори
2. Розвиток інформаційних технологій і зокрема Інтернет-технологій
3. Організаційні - наявність потенційних учасників ВП та мережного брокера у Web-середовищі.
Віртуальна організація (ВО) – це співтовариство територіально роз’єднаних компаній та/або співробітників, що обмінюються продуктами своєї праці і спілкуються між собою та з клієнтами шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та систем при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті.
За суб’єктами взаємодії віртуальні організації можна поділити на:
•Віртуальні підприємства (корпорації) - суб’єктами взаємодії є різні компанії і окремі працівники
•Віртуальні офіси - суб’єктами взаємодії є компанія та її працівники
•Віртуальні установи - суб’єктами взаємодії є компанія та її клієнти (а також, можливо, працівники) - до них належать електронні магазини, банки, тощо.
Можна також виділити різні класифікаційні ознаки для віртуальних організацій з точки зору різноманітних організаційних моментів їх утворення та принципів діяльності.
Підприємство може одночасно брати участь в різних віртуальних організаціях, або ж приєднатися до одного певного утворення.
На основі мережної координації можуть бути виявлені різні моделі. У деяких секторах економіки, таких як автомобільна індустрія, є домінуюча компанія (її також часто називають в літературі компанією-брокером), яка "оточується" відносно незмінною мережею постачальників (утворюється структура подібна "зірці"). Домінуюча компанія визначає "правила гри" і "нав’язує" власні стандарти, виражені в термінах інформаційного обміну. Подібні приклади можна знайти також в секторі агробізнесу. Інший принцип організації можна знайти в деяких ланцюгах постачання без домінуючої компанії (демократичний альянс), в якій всі вузли співробітничають на рівній основі, зберігаючи свою автономію. Як тільки успішне об’єднання сформовано, компанії можуть усвідомити взаємні вигоди від загального управління ресурсами і вміннями і створити щось на зразок загальної структури для координації (федерація).
За напрямком діяльності віртуальні організації можна розділити на:
• віртуальні підприємства
• віртуальні магазини,
• віртуальні банки,
• віртуальні біржі,
• віртуальні брокерські контори,
• віртуальні рекламні агенства,
• віртуальні підприємства,
• віртуальні університети тощо.

Byzichka

"Електронний бізнес (Е-бізнес) - ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків компанії з метою створення прибутку" . Основною складовою компонентою електронного бізнесу є електронна комерція.
Електронна комерція - це бізнес-процеси, які здійснюються між суб'єктами за допомогою інформаційних та телекомунікаційних технологій і забезпечують досягнення економічних та фінансових цілей суб'єктів, а також сприяють зниженню витрат. Середовищем для електронної комерції може бути не тільки мережа Інтернет, а й будь-яка комп'ютерна мережа. Суб'єктами електронної комерції виступають фізичні та юридичні особи, а також урядові організації.
Разом із впровадженням нових технологій, компанії зможуть краще прогнозувати свій бізнес та ефективно відслідковувати попит. Проте для ведення електронної комерції компанії повинні досягнути певного рівня упорядкованості власних бізнес-процесів.
Однією з цілей електронної комерції є перехід на систему постачання точно в строк. Компанії, які розробляють програмне забезпечення і розповсюджують свою продукцію через Інтернет, вже досягли цієї мети. Компанії, які продають цифрові продукти (їх можна перевести в електронну форму), можуть розглядати мережу Інтернет як самостійний маркетинговий канал. Щоб впровадити систему постачання точно в строк на всіх етапах маркетингового каналу потрібно змінити систему управління зовнішніми взаємовідносинами та внутрішніми процесами. Для реалізації системи постачання точно в строк потрібен ефективний обмін інформацією між постачальником і покупцем. Відповідно організації повинні мати більш тісне співробітництво та встановити єдині вимоги до вхідної і вихідної інформації. Системи електронної комерції - це перший крок у цьому напрямі.
Компанії, що реалізують товари, які не можна перевести в цифровий формат, не можуть розглядати Інтернет як канал для розповсюдження продукції, проте за допомогою мережі вони мають змогу знизити витрати чи використовувати інші переваги електронного бізнесу. Електронний бізнес дозволяє знизити витрати на етапі, який передує продажу (наприклад, маркетингові та рекламні заходи, пошук клієнтів), і наступному після продажу (інформаційне обслуговування споживачів). Зокрема, для агропідприємств електронна комерція надає можливість швидкого встановлення зв'язків з іноземними партнерами для здійснення експортно-імпортних операцій та вихід на міжнародні електронні біржі. Для цього створюють галузеві електронні площадки, які сприяють швидкому пошуку та встановленню контактів між виробниками, продавцями та споживачами.
Інтернет надає можливості для побудови власних каналів розповсюдження інформації. Мережа дозволяє обмінюватися інформацією з організаціями та приватними особами у будь-якій географічній точці, не звертаючи уваги на часові пояси та вихідні дні. Завдяки Інтернет розповсюдження інформації стало значно дешевшим. Таким чином, мережа Інтернет є ефективним засобом передачі інформації.
Отже, однією із головних мотивів створення систем електронної комерції в мережі Інтернет для сучасних компаній стали її можливості для значної економії витрат у маркетинговій логістиці, за рахунок відносно дешевої побудови електроного обміну даними через мережу Інтернет та переведення бізнес-процесів в електронну форму.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Эта тема закрыта, вы не можете редактировать и оставлять сообщения в ней.  [ 1 сообщение ] 

Часовой пояс: UTC + 3 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения

Найти:
Перейти:  

cron
Powered by Forumenko © 2006–2014
Русская поддержка phpBB