15. Умови успішного функціонування менеджерських інформаційних систем.
Інформаційний менедж¬мент є сукупністю правил, технічних засобів і систем, що визна¬чають інформаційну та комунікаційну структуру підприємства.
Термін „інформаційний менеджмент" можна поширити на проблему управління будь-якою структурою, починаючи від ма¬лого підприємства і закінчуючи державою і світовим співтовари¬ством.
Стратегічні, тактичні та оперативні комплексно поставлені задачі управління діяльністю організації можна вирішувати лише за допомогою успішно діючої інформаційної системи менеджменту, яка базується на використанні сучасних програмних візуальних оболонок, економіко-математичних методів і моделей, засобів об’єктно-орієнтованого програмування, сучасних засобів електронної обчислювальної техніки і засобів зв’язку. Інформаційна система менеджменту повинна забезпечувати комплексне вирішення стандартних спеціалізованих задач кожної складової інформаційної підсистеми, проводити економічне прогнозування і аналіз в кожній окремій підгрупі даних підсистем, і, врешті, дозволяти проводити моделювання управлінських рішень, як найвищий критерій адекватності реагування в розглянутій ситуації.
Інструментом ме¬неджменту, і як науки, і як однієї з галузей людської діяльності, є інформація. Вона виступає джерелом здійснення основних уп-равлінських функцій: планування, організації, мотивації, конт¬ролю.
У системній концепції організації виникає безліч завдань, тому що інформатизація впливає і на структуру підприємства, і на характер виробництва, і на зв'язок з навколишнім середови¬щем. З точки зору системного підходу інформаційний менедж¬мент повинний охоплювати систематичне планування, організа¬цію, координацію і контроль інформаційної діяльності і процесів, а також комунікації на підприємстві з метою поліпшення його роботи.
Сучасні інформаційні технології дозволяють створювати єдине інформаційне середовище в організації (фізичну основу якого становлять інтегровані комп’ютерні мережі та системи зв’язку), яке допомагає у динаміці супроводжувати та координувати, як внутрішню, так і зовнішню діяльність. Зокрема, такий підхід включає технічну, організаційну та методологічну інтеграцію таких базових напрямків управлінської діяльності, як виробничу, організаційну, маркетингову, фінансову, бухгалтерську, кадрову та проектно-конструкторську. Інформаційні ресурси розміщуються в розподілених базах даних, які працюють в полі єдиних протоколів та правил під керівництвом адміністратора даної мережі.
На практиці інформаційні системи менеджменту створюються у процесі формування інтегрованих автоматизованих систем управління великими економічними об’єктами. Такі комплекси охоплюють всі рівні управління об’єкту від загального керівництва до управління.
Метою менеджменту інформаційних систем в теоретичному аспекті можна визначити:
розвиток теорії та методології управління і теорії інформаційної діяльності, практичних заходів з оптимізації використання інформацій- них систем відповідно до виконання притаманних їм комунікаційних функцій;
розвиток фундаментальних положень і розроблення нових принципів менеджменту інформаційних систем в контексті розвитку теорії управління і теорії інформаційної діяльності;
ґрунтовне розкриття етапів становлення, тенденцій і закономірностей розвитку, системи взаємозв‘язків основних концептів, шляхів інтеграції науки управління впровадженням і використанням інформаційних систем і суспільної практики;
обґрунтування принципів об‘єднання досліджень теорії управління і теорії інформаційної діяльності в єдину ключову наукову галузь і предмет вивчення менеджмент інформаційних систем.
Таким чином, менеджмент інформаційних систем - це предмет дослідження та вивчення:
ролі і місця інформації в системі взаємодії сукупних соціально-виробничих відносин, що склались, системно-діяльнісного процесу оволодіння інформацією як ресурсом управління і розвитку за допомогою засобів інформатики;
ролі і місця інформаційних систем у нерозривному зв’язку з технологічними проблемами переробки і передачі інформації і знань у інтегрованих людино-машинних інформаційно-комунікаційних системах;
ролі і місця людини в процесі реалізації технологічних можливостей суспільства, використання наявної інформації з метою накопичення сукупних знань суспільства, задоволення інформаційних інтересів і потреб, відповідальність за раціональне або ірраціональне використання і відтворення інформаційних ресурсів;
практичної діяльності і мотивації людини під час процесів взаємодії з інформаційними системами;
підходів і методів суспільно-економічної оцінки інформаційних ресурсів і створюваної автоматизованої інформаційної інфраструктури,впливу економічних факторів на процеси впровадження і використання інформаційних систем;
практичних заходів, які б забезпечували раціональне використання і відтворення інформаційного потенціалу, запобігання або ліквідація негативного ефекту.
Відповідно, сконцентрованим, вузьким тлумаченням завдань менеджменту інформаційних систем є організувати оптимальну взаємодію людини з навколишнім середовищем в системних взаємозв‘язках “інформаційні ресурси - інформаційні технології – комунікації”.
|