Інформаційні системи в менеджменті

навчальний
Текущее время: 23-05, 23:38

Часовой пояс: UTC + 3 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 03-10, 20:08 
Не в сети

Зарегистрирован: 24-09, 13:18
Сообщения: 3
Порівняно швидко мережа Інтернет здійснила великий шлях від окремих ліній зв'язку для обміну інформацією між науковими інститутами США і Європи, що працюють над спільними проектами (переважно військового призначення), до глобального інформаційного середовища, поширеність якої можна порівняти з телефонним зв'язком, а також швидким розвитком електронного бізнесу і кількості організацій, що працюють в інтернеті . Згідно з визначенням, що наводиться в online-словнику Internet, електронний бізнес - це всі форми підприємницької діяльності, які відбуваються в електронній формі. Бізнес із використанням Інтернет виник відразу після відкриття мережі цивільним організаціям і користувачам. Із самого початку це було надання доступу, електронної пошти і місця для розміщення інформації. З появою можливості безготівкової електронної оплати товарів і послуг і використання глобальної мережі для проведення трансакцій по усьому світу з'явилося таке унікальне явище, як «електронна комерція. Найбільшою перевагою електронної комерції є суттєве зниження витрат на оформлення угоди та її подальше обслуговування. Тому бізнес-процеси, які можуть бути переведені на електрону основу мають потенціал зниження витрат на них, що у свою чергу призводить до зниження собівартості товару чи послуги. Найвідомішим прикладом здійснення електронної комерції є Інтернет-магазин, який представляє собою веб-ресурс з каталогом продукції та можливістю замовлення і оплати товарів, які сподобались покупцю. Все більше компаній у світі впроваджують рішення електронної комерції у своєму бізнесі. Наприклад, всесвітньо відома компанія CISCO не має традиційної мережі дистриб'юторів. Замість того, вона приймає замовлення тільки в електронній формі зокрема зі свого веб-сайту. Інший приклад — це виробники ноутбуків. На своїх веб-сайтах вони розміщують інтерактивні сторінки, де користувач може зконфігурувати собі ноутбук за своїми потребами та оформити замовлення і оплату.
Всі ці зміни сприяли виникненню нових бізнес-структур, що за допомогою Інтернет можуть встановлювати партнерські стосунки, перебуваючи в будь-якому місці світу. Це, у свою чергу, дало змогу територіально віддаленим підприємцям або компаніям за допомогою інфокомунікаційних технологій розробляти ефективні технологічні процеси виробництва товарів і послуг. Такі бізнес-структури дістали назву віртуальних підприємств(організацій).
Віртуальна організація являє собою мережу ділового співробітництва, що охоплює основний бізнес цієї організації, її зовнішнє оточення (постачальників, споживачів і т. ін.), функціонування яких координується і поєднується за допомогою сучасних інформаційних технологій і засобів телекомунікацій. Саме останні разом з мережоподібними принципами організації багато в чому забезпечили формування віртуальних організацій, оскільки вони роблять принципово не обов'язковою фізичну наявність менеджерів на робочих місцях.За напрямком діяльності віртуальні організації можна розділити на:
• віртуальні підприємства
• віртуальні магазини,
• віртуальні банки,
• віртуальні біржі,
• віртуальні брокерські контори,
• віртуальні рекламні агенства,
• віртуальні підприємства,
• віртуальні університети тощо. Взагалі Internet, як нова територія для ведення бізнесу, надає широкі можливості відображення реальної економіки держави у віртуальному всесвіті. Іншим видом віртуальної діяльності, що використовує режим віддаленого доступу, є малі підприємства, що залежно від роду діяльності дістали такі назви, як віртуальний офіс, віртуальний центр, віртуальний котедж, кібер-центр, приватний електронний портал, центр колективного користування програмним забезпеченням тощо, де фізичний офіс заміщений електронними офісними послугами.
Такі компанії, як Digital і IBM, мають розміщені в різних регіонах світу на зразок віртуального офісу електронні диспетчерські пункти, де обслуговування здійснюється відразу ж після надходження запиту. Нині багато компаній, особливо ті, котрі зайняті постачанням на ринок готової продукції і послуг, закривають свої офіси і переходять цілком на віртуальну систему взаємозв'язків, заощаджуючи на цьому значні суми коштів.
Більшість компаній сьогодні вже мають власні Internet -сайти, що стали своєрідними вітринами, які репрезентують фірму та забезпечують ефективне двостороннє спілкування із зацікавленою аудиторією. Окрім представницької функції Internet-сайтів, компанії широко використовують різноманітні Internet -застосування для ефективнішої взаємодії, наприклад, підключення постачальників та партнерів до баз даних з оперативною інформацією про товарні запаси, стан банківських рахунків, управління замовленнями в режимі реального часу, здійснення та обробку платежів, збір статистичної та маркетингової інформації тощо. Сьогодні відбуваються процеси глобальної інтеграції між компаніями, а також частішого перетину бізнес-процесів.
Ці процеси відображаються в таких формах взаємодії, які вже перетворилися на самостійні сегменти електронного бізнесу:
• Бізнес - споживач (В2С/С2В - Business-to-Consumer/Consumer-to-Business) - це форма взаємодії компаній зі споживачами і навпаки, яка дає виробникам додаткові можливості для просування своїх товарів та послуг безпосередньо до споживачів, а споживачам - більше можливостей для вибору. Ця форма взаємодії була однією з перших стратегій е-бізнесу, яка передбачає прямий рух товарів та послуг від виробників до кінцевих споживачів, обминаючи посередників.
• Бізнес - бізнес (В2В - Business-to-Business) - форма оперативної взаємодії підприємств на всіх рівнях, що зорієнтована на діючий бізнес та на відпрацьовані схеми постачання і збуту, сталі внутрішні бізнес-процеси. Вона дає змогу об'єднати внутрішні мережі партнерів для спільного електронного документообігу, створює систему прямого розміщення замовлень із можливістю деталізації їхніх параметрів та відстежування їх виконання в режимі реального часу і є новим засобом більш тісної комунікації підприємств. Ця форма взаємодії набула сьогодні найбільшого поширення. На сектор В2В припадає близько 85% обороту електронного бізнесу.
• Споживач - споживач (С2С - Consumer-to-Consumer) - взаємодія приватних осіб щодо купівлі-продажу, обміну чи надання товарів, послуг та інформації в кіберпросторі. Прикладами такої форми взаємодії можуть бути дошки оголошень та Internet -аукціони (E-bay.com).
Сьогодні досить часто поєднують наведені вище форми взаємодії лише з електронною комерцією, аналогічно з ототожненням понять е-бізнес і е-комерція. Це, однозначно, не є правильним, оскільки наведені форми взаємодії притаманні всім видам діяльності, що здійснюються в кіберпросторі. Так, дистанційне навчання (e-oceima) яке тепер дуже поширене на Заході, чи складання іспитів на знання іноземної мови в режимі реального часу (е-послуги) відповідають формам взаємодії В2С та С2В, використання платіжних карток для розрахунків - В2С, надання банківських послуг юридичним особам у режимі on-line - B2B надання банківських послуг фізичним особам у режимі on-line - В2С, пошук роботи приватною особою через кадрові агентства в Internet - С2В, добір кадровим агентством персоналу для замовника - В2В тощо.
Підсумовуючи сказане, слід відмітити, що для успішного ведення бізнесу, особливо такого динамічного, як електронний, потрібно навчитися збирати інформацію, аналізувати її та робити висновки.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 

Часовой пояс: UTC + 3 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения

Найти:
Перейти:  

cron
Powered by Forumenko © 2006–2014
Русская поддержка phpBB