Інформаційні системи в менеджменті

навчальний
Текущее время: 28-03, 23:38

Часовой пояс: UTC + 3 часа




Форум закрыт Эта тема закрыта, вы не можете редактировать и оставлять сообщения в ней.  [ 1 сообщение ] 
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 25-11, 18:49 
Не в сети

Зарегистрирован: 03-10, 11:56
Сообщения: 4
128. Особистість та умови праці в інформаційних системах

Ергономічне забезпечення ІC являє собою сукупність засобів і методів,
які створюють найсприятливіші умови праці людини в ІC, умови для
взаємодії людини та ЕОМ.

Ергономічні вимоги визначаються властивостями людини та характеристиками середовища і встановлюються для підвищення ефективності, надійності та безпеки функціонування системи «людина — машина».

Ергономічне забезпечення при проектуванні спрямовано на підвищення ефективності (продуктивності) системи людина — машина (СЛМ) і якості праці, безпеки експлуатації й обслуговування, поліпшення умов праці, скорочення термінів освоєння систем, економію витрат фізичної і нервово-психічної енергії працюючої людини завдяки максимально-можливому узгодженню технічної частини системи з можливостями й особливостями людини. При цьому досягається значний соціально-економічний ефект, що виражається в підвищенні привабливості і змістовності праці, збереженні здоров’я і підтримці високої працездатності, скороченні непродуктивних втрат робочого часу, зменшення витрат та надання пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці і т.д.
У загальному виді ергономічне забезпечення проектування передбачає необхідну автоматизацію і механізацію технічних процесів, оптимальний розподіл функцій у системі, інформаційна взаємодія людини з її технічною частиною, раціональну конструкцію робочого місця й організацію трудової діяльності, оптимальні для життєдіяльності і працездатності людини умови виробничого середовища при обов’язковому дотриманні техніки безпеки.
Ергономічне забезпечення проектування включає наступні три основні характеристики СЛМ у їхньому взаємозв’язку і зв’язку із середовищем: функціональну, морфологічну й інформаційну. Функціональна - будується на підставі критерію ефективності і цільової функції. Вона відображає процеси в системі на вихідному рівні. Морфологічна характеристика відображає структурні властивості на рівні підсистем. Інформаційна - стосується внутрішнього і зовнішнього інформаційного обміну.
Існує три підходи до забезпечення ергономічного проектування. При механоцентричному в основу покладено інженерно-технічне проектування з обліком у тому чи іншому ступені рекомендацій ергономіки. Цей підхід у даний час найбільш розповсюджений, хоча його недоліки і безперспективність очевидні. Антропоцентричний підхід виражає протилежну точку зору. Відповідно до цього підходу спочатку повинна проектуватися діяльність людини, а потім технічні засоби її реалізації. Антропоцентричний підхід є більш прогресивним. Однак його реалізація в даний час стимулюється двома причинами. По-перше, впровадження антропоцентричного підходу вимагає корінної перебудови вже існуючої практики проектування і, по-друге, рівень розвитку самої теорії проектування ще недостатньо високий. Найбільш прийнятним і раціональним в даний час є рівнокомпонентний підхід, що займає середнє положення між двома вищенаведеними підходами, при якому людина і техніка розглядаються як рівноправні підсистеми. Опис, дослідження і проектування їх ведеться з єдиних системних позицій, шляхом використання порівнянних (взаємозалежних) показників оцінки.
Облік ергономічних вимог (ЕВ) у процесі проектування проводиться не тільки при різних методичних, але і практичних підходах (інженерне, технологічне, архітектурно-будівельне, художньо-конструкторське, організаційне, соціально-ергономічне проектування і т.д.).

Задачу розподілу (узгодження) функцій між людиною і машиною не можна вирішувати тільки на основі інженерних підходів, тим більше, що жоден з них не має необхідної універсальності і ефективності. Повинні враховуватися загальнометодологічні розуміння, що стосуються соціальної функції людини як суб’єкта праці, і результати ергономічних, психологічних і інших досліджень. Важливо також не порушувати визначену цілісність структури діяльності людини. Обґрунтування раціонального чи оптимального варіанту розподілу функцій повинно бути у всіх випадках, коли це можливо, спиратися на результати кількісних оцінок якості виконання задач людиною і машиною, а також методи оцінки впливу цієї якості на ефективність системи в цілому. Методи якісних оцінок, що спираються на переліки переваг і обмежень людини і машини, мають істотні недоліки: вони занадто загальні, не враховують специфіки взаємодії людини з машиною, обмежень економічних і соціальних факторів, а також питань мотивації діяльності людини. Нарешті, вони далеко не цілком охоплюють наявні тимчасові і точні параметри операцій, що виконуються людиною.
Співставлення можливостей людини і машини відображає один з найбільш головних принципів, що використовуються на практиці при рішенні основної задачі ергономіки — задачі розподілу (узгодження) функцій у системі між людиною і машиною. Цей принцип з переліком можливостей (перелік Фітса) неодноразово піддавався уточненням і доповненням. При спробах застосовувати кількісні методи обґрунтування такого чи іншого варіанта розподілу функцій, основні труднощі виникають не стільки через нерозробленість формальних прийомів оптимізації, скільки через відсутність даних з деяких важливих параметрів СЛМ на ранніх етапах проектування, коли саме і варто вирішувати задачу розподілу функцій.
У результаті розподілу функцій між людиною і машиною можуть бути отримані вихідні дані для обґрунтування обсягу інформації і виду її пред’явлення, а також для розробки інформаційних моделей, алгоритмів діяльності, програм для ЕОМ, критеріїв і методів професійного добору, програм, методів і засобів професійної підготовки.
Вихідними даними для вибору раціонального варіанта розподілу функцій є призначення задач, що розв’язуються СЛМ; умови функціонування системи (характеристика вхідної інформації, тривалість безупинної роботи і т.д.); загальносистемні вимоги до СЛМ (ефективність, надійність, вартість, терміни розробки, припустима кількість фахівців з керування і т.д.); вимоги до задач людини по керуванню й обслуговуванню системи.
Ергономічні вимоги, що запропоновані до вибору варіанта розподілу функцій між людиною і машиною, реалізуються з врахуванням можливостей людини і машини для виконання конкретних операцій, відповідності завантаження людини її можливостям, відповідальності людини за результати роботи системи, мотивації діяльності людини в системі.
У залежності від призначення СЛМ (системи виявлення, диспетчерські спостереження і зв’язки) на людину можуть бути покладені різні функції.
У системах виявлення сигналів людина вибирає склад підсистем, порядок, режим їхньої роботи, виявляє, спостерігає, класифікує сигнали за допомогою тих їхніх ознак, що не можуть бути враховані автоматичними пристроями системи, розподіляє канали одержання інформації, погоджує її з пропускною здатністю каналів зв’язку, можливостями і задачами споживачів.
Диспетчерські системи обумовлюють наступні функції людини: введення і редагування вихідних даних; видача команд на пуск системи; прийняття рішень у нестандартних чи невизначених ситуаціях; прогнозування ситуації при її зміні і недостатності інформації; вибір цілей функціонування системи в залежності від ситуації; вибір способу керування підсистемами; контроль за машинним процесом, рішення задачі по керуванню підсистемами і твердження рішення; контроль результатів роботи системи.
Система спостереження дозволяє спостерігати за сигналами за допомогою ознак, що враховуються в каналах автоматичної обробки інформації, приймати рішення про вибір режиму роботи системи в аварійних ситуаціях.
Функції людини в системах зв’язку наступні: вибір каналів і технічних засобів зв’язку в залежності від ситуації, виділення необхідної інформації і її класифікація по пріоритеті, забезпечення слухового радіозв’язку, здійснення з’єднань на комутаторах, передача телефонної і телеграфної інформації, контроль якості кодограмм фототелеграфного зв’язку.
При виборі варіанта розподілу функцій між людиною і машиною спочатку визначають функції (задачі, операції, дії), що повинні виконуватися людиною і машинними ланками та очікувану якість їх виконання. Потім оцінюють, як вплине ця якість на вихідні характеристики системи (ефективність, продуктивність праці і т.д.), як позначиться обраний варіант розподілу функцій на психічному і фізіологічному станах працюючих людей. І нарешті, вирішують, чи забезпечить цей варіант виконання людиною прийнятих для нього в даній системі соціальних норм, що стосуються відповідальності за досягнення цілей діяльності, етику взаємин між працюючими людьми, права на ризик і на творче рішення поставлених задач і т.д.; чи забезпечить обраний варіант дотримання заданих для даної системи обмежень по кількості фахівців, їхньої кваліфікації, а також техніч
ної реалізації проекту, вартості системи і т.д.

http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=77350&pg=14


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Форум закрыт Эта тема закрыта, вы не можете редактировать и оставлять сообщения в ней.  [ 1 сообщение ] 

Часовой пояс: UTC + 3 часа


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by Forumenko © 2006–2014
Русская поддержка phpBB