Інформаційні системи в менеджменті
http://ism.flybb.ru/

125. Етичні аспекти використання ІС
http://ism.flybb.ru/topic283.html
Страница 1 из 1

Автор:  Ярослав [ 25-11, 04:43 ]
Заголовок сообщения:  125. Етичні аспекти використання ІС

125. Етичні аспекти використання ІС

Діяльність нинішніх підприємців від мас-медіа та шоу-бізнесу свідомо чи несвідомо зорієнтована на обслуговування примітивних інстинктів, слабкостей людської психіки. Спрощене уявлення про неминучість конкурентної боротьби і природного відбору шляхом виживання найсильнішого у всіх без винятку сферах життя призвело до загострення соціальних проблем, породжує девіантність і делінквентність у таких розмірах, що їх вже майже неможливо контролювати. Від неякісних інформаційних потоків нікуди подітися.
Років зі сто тому європейці не знали, як рятуватися від неоднозначних наслідків промислової діяльності. Саме тоді в суспільстві виникли перші екологічні ідеї. Сьогодні цивілізовані держави вдосконалюють, роблять жорсткішим екологічне законодавство. Аналогічні підходи мають застосовуватися й тоді, коли йдеться про якість інформаційного простору. Адже це не питання узгодженості чи неузгодженості смаків певних верств населення, а проблема збереження соціально-психологічного балансу на користь здорових, продуктивних сил суспільства.
Хоча масова культура не має нічого спільного з природною етнічною духовною культурою, так сталося, що інформаційна епоха змінила вироблену віками систему відбору кращих життєздатних ідей і персоналій. Нині в центрі суспільної уваги часто опиняються нікчемні людці, що продукують відверто деструктивну інформацію. Таку діяльність важко пов’язувати з культурою. Є. Безносюк і М. Князєва називають це явище псевдокультурою. За їх характеристикою, псевдокультура викликає руйнацію традиційних стійких культурних форм і зв’язків між людьми, спрямовується на формування людини, якою можна управляти засобами цієї псевдокультури та маніпулювати нею за допомогою соціальних, психологічних та інформаційних технологій.
Масова культура, що розвинулася як потворний прояв технократичної цивілізації, заснованої на культі споживання, створює систему псевдоцінностей. Це позначається на концепції роботи ЗМІ, які фокусуються, як правило, на деструктивних подіях – насильстві й руйнуванні. В результаті створюється віртуальний трагічний світ, насичений небезпекою, загрозами, агресією.
Система псевдокультури працює на таких принципах (згідно з Є. Безносюк та М. Князєвою):
1. Орієнтація на особову дисгармонію, дисбаланс, духовну і душевну анестезію, виражена через гасло „новизни”. Це обумовлює нестійкість людини.
2. Естетичні та інші цінності підмінюються культом штучності. На перший план виходять оцінки того, скільки коштів вкладено, яка техніка задіяна, скільки трюків виконано.
3. Ставка на гру з дисгармонією і антиестетикою. Створюється атмосфера, коли індивід постійно буде поглинений віртуальним середовищем, а це викликає потребу зовнішніх опор. Формується людина, яка постійно перебуває у стресовому стані, у якій поєднуються такі якості, як незахищеність перед динамікою агресивного світу і внутрішня нестійкість. Така людина стривожена, недовірлива, тотально байдужа й агресивна.
Б. Єрасов пише, що в ситуації сучасного „перехідного періоду” соціальне тіло і розум стають сферою жорсткої напруженості, в якій соціальна або індивідуальна аномія – неминучий стан значної частини населення, що виражається в пасивних формах (примирення з втратою статусу і сповзання на дно) або активних діях (відхід в кримінальні сфери). Все це однаково руйнівне і згубне за характером відповідей на виклик прозахідної модернізації.
Д. Лихачов, якому належить визначення поняття екологія культури, наголошував, що збереження культурного середовища – завдання не менш важливе, ніж збереження навколишньої природи. Якщо природа необхідна людині для її біологічного життя, то культурне середовище так само необхідне для духовного, етичного життя, для її „духовної осілості”, для її прихильності до рідних місць, для її етичної дисципліни і соціальності; убити людину біологічно може недотримання законів біологічної екології, убити людину етично може недотримання екології культурної. І немає між ними прірви, як немає чітко означеної межі між природою і культурою.
Деградація культури небезпечна, бо міщанин, сформований масовою культурою, може стати вироком для суспільства в його екзистенціальній перспективі. Створюючи безликих людей, псевдокультура готує культурно-психологічне забезпечення нового глобального тоталітаризму, більш жорсткого й одновимірного, ніж всі попередні його форми, і водночас більш витонченого, бо цей процес здійснюватиметься всією потугою сучасних інформаційно-технічних засобів при посиланні на волю більшості (масових людей), ніби все це чиниться від їх імені та в їх інтересах.
На нашу думку, для фахівців гуманітарних наук настав час перейти від емоційного переживання до пошуків методики розв’язання зазначених проблем. Необхідно визначитися з самим поняттям „сміттєвої” інформації, з критеріями оцінки її деструктивного впливу на масову свідомість, з виробленням правил здорової соціальної взаємодії та екології інформаційного простору.

Страница 1 из 1 Часовой пояс: UTC + 3 часа
Powered by phpBB® Forum Software © phpBB Group
http://www.phpbb.com/