Інформаційні системи в менеджменті

Відповідність інформаційних систем вимогам ведення сучасного бізнесу, та інтеграція у міжнародне середовище
Інтернет і розвиток глобальних гетерогенних мереж породили принципово нові можливості для ведення бізнесу і виживання в сучасній конкурентній боротьбі. Ера електронної комерції зажадала істотних технічних змін у моделях побудови інформаційних систем. Перехід на трирівневу архітектуру став необхідною умовою реалізації сучасних програмних рішень. Багаторічний досвід роботи корпорації Sybase у цьому напрямку вилився у створення лінійки продуктів, центральним серед яких є Enterprise Application Server (EAS).
Черговий виток комп'ютерної революції, що об'єднав в єдині глобальні мережі комп'ютери споживачів та бізнес-партнерів, поставив керівників підприємств перед фактом зміни ролі інформаційних систем (ІС) у веденні бізнесу. Якщо раніше інформаційні технології грали хоча і істотну, але все ж таки другорядну роль у бізнес-структурі підприємства, то тепер вони стають одним з найважливіших інструментів для ведення бізнесу і вирішальним чинником, що визначає перемогу в конкурентній боротьбі за ринок.
Сьогодні інформаційна система підприємства стає невід'ємною частиною взаємодії з клієнтом і надаваних йому послуг (В2С системи) або визначає рівень кооперації з бізнес-партнерами (В2В системи). При цьому рівень розвитку ІС безпосередньо впливає на фінансові результати компанії. Відповідність ІС сучасним вимогам бізнесу багато в чому визначає відповідність самого підприємства рівню розвитку ринку, що фактично є питанням економічного життя або смерті.
До теперішнього моменту серед концепцій побудови ІС превалювала технологія клієнт-сервер. Заснована на використанні мови структурованих запитів (SQL) для зв'язку клієнтського і серверного ПЗ, ця технологія дозволяє формалізувати структуру оброблюваних даних і відокремити їх від зовнішнього інтерфейсу ІС. Використання лінійки серверних продуктів від провідних виробників, що підтримують кілька комп'ютерних платформ, дозволяє при використанні технології клієнт-сервер (дворівневої моделі ІС) досягти ще й масштабованості розроблюваного ПЗ.
У міру зростання вимог до збільшення продуктивності виконання бізнес-транзакцій та зменшення витрат на супровід ІС (полягають в першу чергу в забезпеченні прозорості реалізованої в ІС бізнес-логіки) виробники ПЗ прийшли до необхідності перенести акценти в реалізації бізнес-процесів з клієнтського місця на сервер обробки даних. Це проявилося в подальшій еволюції серверів БД і мови SQL. Структура БД була доповнена присутністю збережених процедур (stored procedure), здатних реалізовувати частину бізнес-логіки й гарантувати виконання операції в рамках єдиної бізнес-транзакції.

Рис.1 Дворівнева модель побудови інформаційних систем
Намагаючись залишитися в рамках старої дворівневої моделі побудови ІС, виробники ПЗ стали нарощувати можливості збережених процедур в мові SQL, що дозволило частково розвантажити клієнтський комп'ютер. Але при цьому була загублена сумісність між серверами БД різних виробників, і не задовольнялися вимоги мережі Інтернет до "полегшення" клієнтського ПЗ. Сама поява концепції тонкого клієнта, пов'язаної з наданням послуг через інтернет-інтранет мережі, зробило актуальним повний перехід на трирівневу модель побудови ПЗ, в якій вже вся бізнес-логіка виконується на окремому виділеному сервері.
Трирівнева модель побудови ІС має на увазі наявність крім сервера БД також виділеного сервера додатків, що інкапсулює в собі основну частину бізнес-логіки системи. У залежності від наданої сервером додатків функціональності виконання бізнес-логіки може бути поділене між сервером додатків і функціонально навантаженим клієнтським ПЗ ("товстим" клієнтом), або повністю покладено на сервер додатків в схемі роботи з "тонким" клієнтом, що забезпечує доступ до ресурсів системи (у тому числі бізнес-логіці) за допомогою інтернет-або інтранет-мереж.
Сама трирівнева модель побудови ІС не обмежує підприємство у виборі конкретного рішення для організації роботи сервера додатків. Але за аналогією з серверами БД, які виступають у дворівневої моделі і як логічна концепція, і як окремий програмний продукт, в трирівневої моделі поряд з ідеологією сервера додатків є програмні продукти, що носять таку ж назву. Такі продукти надають стандартні рішення проблем, пов'язаних з обмеженнями дворівневої архітектури, і дозволяють при розробці зосередити зусилля компанії виключно на реалізації бізнес-логіки, використовуючи для вирішення інших питань функціональність, що надається самим сервером додатків. Надалі під сервером додатків ми будемо мати на увазі саме програмний продукт, що надає середовище для виконання розробленої на підприємстві бізнес-логіки.
Нижче ми постараємося перерахувати основні вимоги до такого сервера додатків, які випливають з умов ведення сучасного бізнесу, і без рішення яких на поточний момент неможливо створити конкурентоспроможну ІС підприємства, що відповідає вимогам ринку.
Скорочення часу розробки ІС
У сучасних умовах типової комерційний інформаційний проект має реалізовуватися максимум за 2-3 місяці. Звідси випливає необхідність повторного використання наявних у компанії напрацювань, а також вимога універсальності і сумісності сервера додатків з використовуваними програмними модулями. Необхідні підтримка програмних комплексів для швидкої розробки систем (RAD технології), а також комплекс заходів, радикально прискорюють процес запуску створеного бізнес-модуля в складі працюючого сервера додатків.
Зменшення витрат на супровід системи та послідовне нарощування її функціональності
Часто вартість супроводу та підтримки вже створених систем сильно перевищує первісну вартість ІС. Тому правильна початкова стратегія проектування системи повинна скоротити наступні витрати. Підтримка сучасних корпоративних стандартів як на етапі розробки модулів сервера додатків (наприклад, Java технології), так і на етапі їх функціонування в рамках працюючої ІС (стандарт CORBA та інші) дозволяє використовувати готові напрацювання третіх фірм, а також скоротити витрати на підтримку і розвиток системи в цілому. Використання об'єктно-орієнтованого підходу вже на рівні організації бізнес-процесів полегшує документування системи та її подальший розвиток.
Забезпечення єдиного транзакційного контексту при роботі з кількома БД
Успадковане багатство існуючих програмних рішень всередині підприємства і накопичених раніше даних роблять вельми актуальним завдання інтеграції інформаційних ресурсів і, зокрема, можливість роботи з декількома серверами БД в єдиному транзакційному контексті. Це ж вимога все частіше висувається з-за накладення на структуру ІС внутрішньої організації компанії та особливостей ведення бізнесу. Тому підтримка цілісності даних в рамках виконання бізнес-транзакції одночасно на декількох серверах БД – одне з найважливіших вимог до великої інформаційній системі підприємства.
Масштабованість ІС
Вимоги гнучкого планування інвестицій у розвиток ІС підприємства і планомірного нарощування продуктивності системи призводять до необхідності кроссплатформенной сумісності сервера додатків. Можливість гнучкого перерозподілу коштів підприємства для їх вкладення в апаратне забезпечення гарантується машинно-незалежністю розробленого бізнес-ПО або його легким перенесенням при переході на іншу платформу.
Побудова відмовостійких програмних комплексів
Мережа Інтернет багато разів збільшила негативний ефект від виходу з ладу комп'ютерних систем. А використання ІВ як інструмент ведення бізнесу тягне за собою реальні фінансові втрати у разі збоїв роботи системи. Застосування механізмів дублювання або кластеризації укупі з централізованим управлінням концепцією відмовостійкості повинні забезпечити проведення бізнес-транзакцій навіть при виході з ладу частини ІС.
Підтримка розвинених засобів захисту інформації
Відкритість ІВ для доступу з глобальних інформаційних мереж збільшує ймовірність атаки на систему в цілому або на її частину. У той же час зростання ролі ІВ у веденні бізнесу багаторазово збільшує ризики фінансових втрат від злочинного втручання в роботу ІС. Використання апробованих криптографічних методів для захисту інформації повинно поєднуватися з розвиненими засобами аутентифікації і системами захисту від модифікації даних.
Enterprise Application Server (EAS)
Використовуючи свій багаторічний досвід у галузі побудови дворівневих і трирівневих систем, корпорація Sybase випустила на ринок продукт EAS, який відповідає всім перерахованим вище вимогам. Він призначений для встановлення та використання в якості сервера додатків підприємства та інтеграції в нього специфічних бізнес-модулів. Ядром EAS є програмний продукт, який реалізує функціональність сервера додатків – Jaguar CTS (Component Transaction Server), який являє собою середовище запуску і виконання бізнес-модулів підприємства з підтримкою їх відмовостійкості і контролем за виконанням операцій з БД. Сервер застосувань забезпечує організацію сеансу зв'язку з клієнтським ПЗ, під час якої клієнтські запити керують проведенням бізнес-операцій на сервері.

Рис.2 Загальна схема роботи сервера додатків
В якості одиниці програмного коду, що надається клієнту на сервері для виконання бізнес-транзакцій, використовуються компоненти. У термінології сервера додатків поняття компонента відіграє таку ж роль, як і поняття класу в об'єктно-орієнтованих мов програмування. Кожен компонент, встановлений на Jaguar сервері, має набір підтримуваних об'єктних інтерфейсів. При запиті від клієнтського ПО сервер ініціалізує в пам'яті свого комп'ютера примірник компонента. Надалі клієнтське ПО викликає методи підтримуваного інтерфейсу, використовуючи протокол зв'язку із сервером додатків. Надані в комплекті з сервером Jaguar бібліотеки зазвичай дозволяють самому клієнтського додатка не помічати особливостей виклику серверного компонента. Робота ведеться так, ніби-то використовується не віддалений компонент, а звичайний об'єкт, що виконується на клієнтській машині.
Кожен екземпляр компонента запускається у окремого завдання і ніяк не може випадково впливати на інші запущені компоненти. Якщо дві різні клієнтські програми одночасно здійснюють запит на роботу з одним і тим же компонентом, то Jaguar сервер створить в пам'яті комп'ютера два примірники компонента, і кожне клієнтське ПЗ буде працювати тільки зі своїм примірником виконуваного коду. Таким чином, гарантується ізольованість роботи бізнес-модулів, що виконують запити від різних клієнтів. Така ідеологія роботи сервера додатків передбачає відсутність глобального контексту при запуску компонента. Компоненти виконуються виключно в контексті примірника, породженого за запитом клієнтського ПЗ.
Jaguar сервер зберігає інформацію про встановлені на ньому компонентах і параметрах їх завантаження в репозиторії компонентів. У репозиторії всі компоненти згруповані за іменованих контейнерів (package), що дозволяє структурувати схему встановлених компонентів і здійснювати масову установку або копіювання компонентів, що знаходяться в одному контейнері. Після установки Jaguar сервера репозиторій вже містить набір службових контейнерів і компонентів, необхідних для доступу та роботи деяких внутрішніх інтерфейсів Jaguar сервера.