Інформаційні системи в менеджменті

Засоби мережного і системного адміністрування ніколи не займали домінуючих позицій у корпоративних інформаційних системах. Традиційно допоміжна роль, що їм відводилась, призвела до того, що структура і функції ПО даного класу виявилися в прямої залежності від архітектури обчислюванних систем і еволюціонували разом із ними. Тим часом корпоративні користувачі інформаційних технологій поступово приходять до усвідомлення значущості того впливу, що засоби адміністрування роблять на бізнеси-процеси. Цей факт, з одного боку, змушує більш строго поставитися до формулювання критеріїв, котрим повинне відповідати керуюче ПО,а з інший, дозволяє припустити, що вже незабаром йому може бути відведене більш почесне місце в структурі інформаційної системи.
Строго говорячи, історія системного адміністрування нараховує декілька десятиліть, оскільки задача керування обчислюванними комплексами виникнули відразу після появи самих цих комплексів. Доминуюча до кінця 80-х років централізована обчислювальна модель типу «мейнфрейм - термінали» один до одному проектувалася на архітектуру засобів адміністрування. Строго централізована організація адміністративного ПО сьогодні багатьма сприймається в якості надбання історії. Проте усе пізнається в порівнянні, і оцінюючи із сучасних позицій можливості ніколи популярних керуючих пакетів
типу RACF і додатків VTAM для платформ S/360 і S/370, припадає визнати, що по зручності і надійності ці системи можуть служити своєрідним еталоном для оцінки всіх інших засобів адміністрування.

Функціональна область управління, що відносяться до цієї системного адміністрування, чітко визначені в специфікаціях ISO:
•рішення проблемних ситуацій (діагностика, локалізація й усунення
несправностей, реєстрація помилок, тестування);
•управління ресурсами ( врахування, контроль використання ресурсів,
виставляння рахунків за використані ресурси й обмеження доступу до них);
•управління конфігурацією, спрямоване на забезпечення надійного й ефективного функціонування всіх компонентів інформаційної системи;
•контроль продуктивності (збір і аналіз інформації про роботу окремих
ресурсів, прогнозування ступеня задоволення потреб користувачів/додатків, заходи для збільшення продуктивності);
•захист даних (управління доступом користувачів до ресурсів, забезпечення цілісності даних і управління їхнім шифруванням).

Системний адміністратор (від англ. system administrator, systems administrator) — працівник, посадові обов’язки якого передбачають забезпечення роботи комп’ютерної техніки, комп’ютерної мережі і програмного забезпечення в організації. Інші назви: сисадмін, sysadmin, які прийшли з комп'ютерного сленгу. Системний адміністратор може бути працівником підрозділу інформаційних технологій або окремою штатною одиницею в залежності від розміру організації.
Раніше системні адміністратори могли бути самоуками (енікейщик), але тепер при працевлаштуванні вимагається освіта відповідного напрямку підготовки. Найбільш відповідні напрямки підготовки — комп'ютерні науки, комп'ютерна інженерія, програмна інженерія. Великі і спеціалізовані організації при прийомі на роботу можуть вимагати професійний сертифікат.
Основні сертифікації:
* Сертифікований фахівець Майкрософт (MCP), Сертифікований Системний Інженер Майкрософт (MCSE), сертифікований системний адміністратор «Майкрософт» англ. Microsoft Certified Systems Administrator — MCSA) та інші для роботи в Windows-середовищах
* для роботи в Unix-подібних середовищах:
- сертифікат Linux Professional Institute для роботи в Linux-середовищах
- сертифікати Програми видачі свідоцтв Red Hat для роботи в Red Hat Enterprise Linux-середовищах
- сертифікат для роботи в Solaris-середовищах
* сертифікати Мережевої академії Cisco для роботи з обладнанням Cisco
* сертифікати для роботи з базами даних Oracle
Суть системного адміністрування включає знання комп’ютерних систем і ефективні способи їх використання працівниками організації. Це потребує знань операційних систем і застосунків, вирішення проблем з апаратним та програмним забезпеченням, але також і мети, з якою співробітники організації застосовують комп’ютери.
Чи не найважливішим вмінням системного адміністратора є здатність до вирішення проблем, часто під тиском ряду обмежень. Сисадмін необхідний і незамінний у випадку неполадок в комп’ютерній системі, мусить швидко і правильно діагностувати і найкращим чином усувати їх.
Системний адміністратор — не розробник програмного забезпечення. Зазвичай він не зобов’язаний писати прикладні чи системні програми. Однак, сисадмін повинен розуміти призначення і поведінку програмного забезпечення у випадку його розгортання чи застосування, пошуку помилок в програмах, а отже знати декілька мов програмування, щоб використовувати їх для написання скриптів (сценаріїв), які дозволяють автоматизувати рутинні завдання.
При роботі Інтернет-орієнтованих або бізнес-критичних систем системний адміністратор повинен особливо надійно контролювати безпеку мережі. Це включає не тільки своєчасне оновлення програмного забезпечення, але й попереджувальні заходи проти зламу системи захисту і вторгнення в комп’ютерну систему. В деяких організаціях за безпеку комп’ютерної мережі і підтримку брандмауера (фаєрвола) відповідає адміністратор захисту мережі, але кожен сисадмін в значній мірі здатен підтримувати безпеку системи.
Системні адміністратори — працівники, які протистоять атакам зломщиків і сприяють безпечному спілкуванню всередині інфраструктури організації, а також за її межами. Системний адміністратор — в певному сенсі також комп’ютерний зломщик, так як він повинен знати всі ті способи зламу і обходу захисту (наприклад брандмауера), які застосовують зломщики. Однак в більшості організацій обов’язками системного адміністратора є не тільки спостереження за безпекою мережі організації, а також й інші супутні проблеми: боротьба з комп'ютерними вірусами, налаштування програмного забезпечення користувачів та ін.
Через швидкий розвиток Інтернет і мережевих технологій, системному адміністратору-одинаку щоразу складніше протистояти всім проблемам, тому є і з’являються нові спеціалізовані інтернет-форуми і друковані видання, спрямовані на поглиблення знань сисадмінів-початківців і надання допомоги у вирішенні різноманітних проблем.
Типові обов’язки системного адміністратора:
* підготовка і збереження резервних копій даних, їх періодична перевірка і знищення;
* встановлення і конфігурування оновлень операційної системи і прикладного програмного забезпечення;
* встановлення і конфігурування нового апаратного і програмного забезпечення;
* створення і підтримка в актуальному стані файлу облікових записів користувачів;
* підтримання інформаційної безпеки в організації;
* документування своєї роботи;
* усунення неполадок в комп’ютерній системі.
[/u]