Інформаційні системи в менеджменті

Сьогодні ІС стали природним інструментарієм людини. Практично немає сфери діяльності людини, де б вони не застосовувалися. В їх розробленні беруть участь спеціалісти багатьох галузей, зокрема спеціалісти в галузях обчислювальної техніки, цілого ряду продуктів програмного забезпечення від операційних систем до вузько спеціалізованих пакетів, спеціалісти прикладної сфери та очевидно й менеджери.
Управління організацією, по своїй суті та змістом, складається з сукупності взаємозв'язаних функцій. Експлуатаційні можливості сучасного комплексу технічних засобів, що використовується в автоматизованій системі збирання і обробки економічної інформації, дозволяють автоматизовано виковувати ряд процедур у цих функціях. Стан науково-практичних розробок та технічний рівень зазначеного комплексу визначили можливості автоматизованого виконання таких процедур управлінського процесу:
• у прогнозуванні та плануванні - багатоваріантні розрахунки при розробці прогнозів, перспективних і поточних економічних та соціальних планів розвитку підприємства, а також оперативно-виробничих планів і планів з технічної підготовки виробництва з метою наступного визначення оптимальних взаємозв'язаних наборів показників;
• в організовуванні - моделювання організаційних структур управління та імітація процесів виробництва при різних критеріях і параметрах з метою вибору оптимальних;
• при координації і регулюванні - подання команд на робочі місця (поки що на низовому рівні управління виробництвом) відповідно до плану, технологічного процесу чи інструкції, складених на ті чи інші види робіт або операції;
• у контролі - спостерігання за станом керованого об'єкта по всіх параметрах, а також за своєчасним і повним виконанням керівних команд;
• в обліку - одноразове збирання (у ритмі виробництва) і системна обробка всієї фактичної (разом з довідковою, плановою, нормативною та іншою) достовірної інформації яро наявність та рух ресурсів, а також про процеси та явища, що відбуваються у виробничо-господарській та іншій діяльності підприємства;
• в аналізі - зіставлення (поміж собою) нормативних, планових і фактичних показників, які характеризують ті чи інші операції або процеси виробниче-господарське і та іншої діяльності, виявлення відхилень (у кількісних, вартісних, відносних та інших величинах) від заданих параметрів із зазначенням причин і винуватців цих відхилень, оцінка виконання плану у різних аспектах та виявлення факторів, що впливають на ці відхилення;
• у звітності - автоматичне формування (на основі первинних даних) зведених показників, що відображаються у тилових формах установленої бухгалтерської, статистичної та іншої звітності за допомогою спеціальних перевідних масивів - довідників, а також одночасне створення машинних носіїв з відповідними зведеними показниками звітності для передання (інколи це робиться по каналах зв'язку) їх до зовнішніх та інших установ (інституція).
Інформація в сучасному світі перетворилася на один з найбільш важливих ресурсів, а інформаційні системи стали необхідним інструментом практично в усіх сферах діяльності.
Розглянемо основні принципи, тенденції та технічні рішення, які відображають сучасний підхід і рівень розвитку інформаційних технологій щодо проектування ІС.
Принципи планування автоматизованої системи управління, які в значній мірі відповідають проектуванню ІС, сформулював Глушков В.М.. Наведемо їх з урахуванням визначення ІС і сучасного рівня інформаційних технологій:
1) Принцип системного підходу до проектування визначає аналіз системи управління, її структуризацію і виділення в системі цілей та критеріїв.
2) Принцип декомпозиції визначає функціональні ознаки підсистем: керівників, кадрового забезпечення, діловодства, моніторингу діяльності організації тощо.
3) Принцип моделювання забезпечує аналіз елементів декомпозиції системи, типізації рішень стосовно функцій і задач системи автоматизованого робочого місця, а також обґрунтований синтез АРМ з цих елементів. Основу цього принципу становлять економіко-математичні моделі пошуку раціональних проектних рішень серед багатьох варіантів, обумовлених організаційними, технічними, програмними та іншими факторами.
4) Принцип додавання нових задач пов’язаний з неперервним процесом поліпшення діяльності організації, вдосконалення і введення нових функцій управління. Нові задачі і функції потребують обґрунтування показників, вимог до підвищення оперативності, достовірності та інших показників для прийняття прогнозованих управлінських рішень.
5) Додаткові принципи, пов’язані з функціями управління по відношенню до суб’єкта, поділяються на зовнішні (аналіз, облік, контроль) та внутрішні (отримання, збір, реєстрація, зберігання, пошук, прийняття управлінських рішень тощо).
Крім того, при плануванні ІС необхідно дотримуватись таких принципів:
- принцип єдності інформаційного і управлінського процесу з використанням сучасного менеджменту щодо планування та контролю діяльності виконавців;
- принцип інтеграції ІС за різними видами, методами та засобами підтримки процесу проектування;
- принцип інтерактивності як діалогу людини з системою з розділенням функцій: людина уособлює творчу частину, система виконує трудомісткі, але формалізовані частини технологічного процесу управління ІС;
- принцип інтелектуалізації діяльності людини, яка працює з АРМ в прийнятій для нього лексиці, та розумінні задач для прийняття рішень відповідно її знанням;
- принцип адаптивності ІС при зміні апаратури, платформ, середовищ, а також пристосування управлінського персоналу до виконаних змін.

+